Хлібини на дереві – це не вигадка з казки! Вони все ж таки ростуть!

Де хліб – росте на деревах?

Всім відомі смачні і корисні плоди тропіків – манго, банан, фініки, ананас. Але, певно, не всі знають, що у тропічних країнах зростає дерево, яке дає людині хліб. Йдеться про хлібне дерево (Artocarpus altilis, від грец. αρτος — хліб, καρπος — плід), поширене на островах Тихого океану.

Англійський мореплавець Вільям Дампір став першим, хто в кінці 17 століття повідомив європейців про дерево, чиї плоди замінюють тубільцям хліб. В кінці 18 століття після голоду на Ямайці виникла ідея розводити тут хлібне дерево як джерело дешевої і калорійної їжі для рабів на плантаціях. З цією метою до берегів Таїті був посланий відомий корабель «Баунті», проте зібрані ним саджанці Вест-Індії не дісталися. Тільки у 1793 році нова експедиція на кораблі «Провіденс» доставила дерева у Новий Світ і вони дали початок плантаціям цієї рослини на Ямайці і острові Сент-Вінсент, а потім і на інших островах Вест-Індії.

Хлібне дерево: яке воно?

Хлібне дерево надзвичайно красиве і своєю розложистою пишною кроною нагадує наш каштан. Воно годує багато людей у світі. Це досить високе, до 20—26 м у висоту, дерево, що швидко росте. Кора сіра, гладка. Деякі гілки у хлібного дерева товсті, з облиственими бічними гілочками; інші — довгі і тонкі, з пучками листя на кінцях.

Листя рослини незвичайно різноманітне — навіть на одному дереві можуть зустрічатися і цілісні, і перисторозсічені (в основному молоді) листки з різним ступенем опушування. Залежно від кліматичних умов, дерево може бути як вічнозеленим, так і листопадним.

Квітки дрібні, зеленуваті і непримітні: чоловічі розквітають першими, і зібрані у подовжені суцвіття; жіночі — у великих суцвіттях у формі булави. Запилюються кажанами-криланами (Pteropodidae). Після запилення жіночі суцвіття поступово зростаються у велике супліддя (плід), що формою нагадує округлу шишкувату диню.

Хлібне дерево — одна з найврожайніших плодових рослин; одне дерево приносить від 150 до 700 плодів у рік. У сприятливому кліматі хлібне дерево безперервно плодоносить круглий рік; вірніше, 9 місяців протягом року, а потім 3 місяці «відпочиває» — і так впродовж 60—70 років.

Хлібні плоди

Плоди утворюються поодинці або кетягами на вершинах гілок. Молоді плоди мають зелений колір; у міру дозрівання вони зазвичай стають спершу жовто-зеленими, потім жовтими або жовто-коричневими. У зеленій стадії плоди тверді, з крохмалистою, волокнистою білою м’якоттю. Після дозрівання плід стає м’яким, м’якоть набуває кремового або жовтого кольору і солодкуватого смаку. Діаметр плоду може досягати до 30 см, маса — 3-4 кг. За іншими даними, зелені плоди — вагою в 20 кг, до 90 см завдовжки і до 50 см шириною.

Всі частини дерева, включаючи незрілі плоди, містять липкий молочний сік – латекс. Але замість цукру та соку в ньому міститься крохмаль. Плоди хлібного дерева містять у середньому – 65% води, 19 % – крохмалю, 12 % – цукру, 1,5 % – білку, 0,2 % – жиру та 1% клітковини. Їх вживають у сирому, вареному та печеному вигляді. Стиглі плоди загортають листям і запікають на вогні, після чого одержують паляниці, що за своїми властивостями не поступаються хлібові. Одне дерево щороку може дати 700-800 плодів і кожний х них важить 8-16 кг, а подекуди й до 35 кг.

Плід знімають з дерева, залишають на ніч. Уночі плід починає бродити. Вранці з нього знімають шкірку і отримують вже готове «хлібне тісто», яке потім використовують для приготування різних страв! Його навіть заготовляють у такому вигляді до наступного врожаю – вкладають у неглибокі ями, вимощені камінням та банановим листям, пресують. І так готове тісто може зберігатись декілька місяців, на відміну від нашого, що тільки один день. Печені плоди нагадують за смаком наш свіжеспечений хліб, перемішаний з картоплею. Плоди хлібного дерава містять вітаміни В і Е, які не втрачаються при приготуванні, тому такі хлібини є дуже корисними.

Застосування

М’якоть доспілих плодів (суплідь) хлібного дерева печуть, варять, сушать, зацукровують, їдять сирим і навіть, розминаючи і розтираючи, роблять з неї тісто для своєрідних «млинчиків». Подібно бананам, недостиглі плоди використовуються як овочі, а зрілі, солодші — як фрукти. Про зрілість плодів свідчать крапельки латексу, що проступають на його шкірці.

Але хлібне дерево не тільки годує, з його волокон виготовляють одяг, папір, мотузки, риболовні снасті, віск, навіть клей. Листям лікують зубний біль, виразки шлунку, туберкульоз. На острові Таїті з лубу хлібного дерева роблять тканини; стебло суцвіття використовують як трут і гніт; деревина йде на будівлі; кора — на виготовлення фарби. Великі шкірясті листя замінюють папір, скатертини, тарілки і навіть головні убори.

Джерело: “У царстві флори” Д.М.Доброчаєва, Б.В. Заверуха, Л.М. Сипайлова

Залишити відповідь